це теж фронт. Ми тримаємо його піснею й добром»

У невеликому, але гостинному селі Тоболи, що входить до складу Прилісненської громади, життя давно пульсує навколо Будинку культури. Тут збираються діти й дорослі, лунають пісні, ставляться вистави, плетуться сітки для військових і народжуються справжні дива громади. Директорка цього осередку – Любов Трушик, людина, для якої культура стала і покликанням, і щоденною місією, пише Сергій Гусенко «Нова доба».

Читайте також: Хутір Жуково і його останні мешканці – сім’я Кушніренків

– Уже понад десять років як я директорка Будинку культури в Тоболах, хоч проживаю в Старих Червищах, – розповідає пані Любов. – У свій час закінчила Рівненський державний гуманітарний університет. Раніше працювала у Камінь-Каширському будинку культури, але потім повернулася в рідне село – і тут знайшла своє місце.

Будинок культури, яким керує Любов Трушик, відкрили у 2012 році. Старе приміщення вже не витримувало часу, тому збудували нове – просторе, сучасне, з актовою залою, фоє, кабінетом гурткової роботи та бібліотекою. Нещодавно сюди ж переїхав і старостат – для економії на опаленні.

– Місця вистачає всім, – усміхається директорка. – Хоч бібліотеці, якою опікується Наталія Солов’янчик, довелося трохи потіснитися, але головне, що в будівлі завжди людно й тепло.

При Будинку культури діють кілька гуртків – дитячих і дорослих.

– У нас працюють гуртки художнього читання «Джерело», театральний «Веселка», хореографічний «Барвінок», вокально-естрадний «Перлина» і фольклорний «Перевесло», – розповідає пані Любов. – Діти приходять із задоволенням. Є й дорослі учасники – особливо у «Перевеслі». Також в Будинку культури діє клас гри на фортепіано від Школи мистецтв Прилісненської сільської ради. 

Читайте також: Тетяна Панкрашкіна:  «Для мене кожен врятований пацієнт – це маленька перемога»

З 2019 року в Будинку культури працює художня керівниця Юлія Герасимчук, яка, за словами директорки, «дуже талановита, відповідальна, компанійська й згуртовує навколо себе молодь». Саме вона керує фольклорним колективом «Перевесло», який неодноразово представляв село на районних і обласних сценах.

– Ми маємо багато подяк і дипломів, зокрема й від 14-ї окремої механізованої бригади, – каже Любов Трушик. – Для нас це найбільша гордість, бо це відзнака за благодійність і підтримку військових.

З початком повномасштабного вторгнення життя в Тоболах змінилося, але робота Будинку культури не зупинилася.

– Ми плели маскувальні сітки, – пригадує Любов Миколаївна. – Спочатку тут, у Будинку культури, потім долучилася школа. А згодом почали проводити благодійні концерти, ярмарки, колядування – усе для підтримки наших захисників.

Щороку взимку колектив із п’яти осіб – директорка, художня керівниця, бібліотекарка та дві співачки з «Перевесла» – ходять колядувати по двох селах округу, Тоболах і Старих Червищах. За п’ять днів збирають чималі суми, які передають  місцевим волонтерам Віктору Мартинюку та Степану Лисику. Вони закуповують необхідне для військових – зокрема, з Тоболів, Старих і Нових Червищ, Рудки-Червенської.

Культурний фронт Любові Трушик має надійну опору вдома. Її чоловік Федір Іванович служив у 14-й бригаді з березня 2022 року, пройшов війну, отримав поранення й нині комісований.

– Він завжди мене підтримував, ще до війни їздив зі мною на дискотеки, вечори, концерти, – з теплотою говорить пані  Любов. – У нас така родина – якщо щось робимо, то разом. І Юлин чоловік так само із перших днів великої війни і дотепер воює у 14-ій бригаді.

За словами Любові Миколаївни, з двох сіл їхнього старостинського округу на фронт пішло понад 60 захисників. Частина, на жаль, не повернулася, дехто звільнився за станом здоров’я, але громада продовжує підтримувати своїх.

Читайте також: Прилісненський хлібчик – духмяна легенда з Нової Руди

Ще одне досягнення Тоболів – включення місцевої страви «риба на соломі» до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Волині.

– Це давній наш родинний рецепт, – пояснює Любов Трушик. – Так готували ще мої батьки, передавали з покоління в покоління. Ми описали процес, зафільмували, зібрали матеріали – і нашу традицію внесли до реєстру.

Попри труднощі, брак людей через виїзд за кордон і воєнну реальність, у Тоболах не бракує подій.

– На благодійні заходи приходить багато людей, – каже директорка БК. – Люди розуміють, що це потрібно не лише для душі, а й для перемоги. І додає: – Культура – це теж фронт. Без неї ми б не витримали цього болю. Вона підтримує морально, духовно, вона єднає. Це те, за що наші хлопці воюють – за нашу пісню, мову, традиції, за українське серце.

На фото Любові ТРУШИК з машиною на передову (зліва направо): Наталія Солов’янчик, Любов Трушик, Юлія Герасимчук, Віктор Мартинюк (волонтер), Наталія Юрчик